Урок-гра

на тему:

«Діалог. Тире при діалозі»

Мета: ознайомити п'ятикласників з особливостями побудови діалогу, його компонентами, інтонацією в ньому, навчити учнів розрізняти побутові, ділові, художні і навчальні діалоги; формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль діалогів у різних функціональних стилях мовлення, аналізувати стилістичну функцію реплік діалогу, ситуацію спілкування (тему й основну думку діалогу, мету й умови спілкування); розвивати пунктуаційні вміння ставити й обґрунтовувати розділові знаки при діалозі; розвивати творчі вміння редагувати зв'язне висловлювання, що містить діалог, відтворювати деформований текст, реконструювати репліки діалогу на речення з прямою мовою; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння усно висловлювати власну думку щодо змісту висловлювання; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти усвідомленню повчального впливу народних казок: осмислювати велику цінність людського спілкування.

Правопис: тире при діалозі.

Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в діалогах; синоніміка реплік діалогу і речень із прямою мовою.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відтворювати деформований текст у формі діалогу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова і внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Діалог. Тире при діалозі».

2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле (знайомство з основними поняттями й термінами теми): учитель акцентує увагу п'ятикласників на визначеннях понять монолог, діалог, полілог і репліка й пропонує учням самостійно дати визначення тим поняттям, з якими вони знайомі з уроків української мови в початкових класах.

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Пізнавальне завдання на зіставлення двох діалогів (стилістичний аналіз)

      Прочитати діалоги. Звернути увагу на стислість висловлювань першого діалогу й лексичну надмірність у репліках-відповідях другого. Перефразувати репліки, записати свої варіанти діалогів.

1. — Здоров, Юрко!

— Привіт!

— Як брат?

— Та так собі. А ти як?

— Більш-менш.

— Ну, бувай!

— Щасливо!

2. — Учора приїхав з Києва. Був у музеї книги й книгодрукування.

— Цей музей книги й книгодрукування знаходиться на території

Лаври?

 — Так! Цей музей книги й книгодрукування знаходиться на території Лаври. А ти звідки знаєш?

 О-о! Лавра — то моє улюблене місце! Та й взагалі Київ, стародавній Київ — Печерськ, Поділ, Андріївський узвіз...

— А які рукописи й стародруки в цьому музеї книги й книгодрукування! З мініатюрами, гравюрами!

— Так, наші пращури вклали в ці рукописи й стародруки свою душу!

      Проаналізувати структуру діалогів. З чого вони складаються? Назвати учасників діалогів (їхній вік, інтереси, ступінь знайомства).

      Визначити умови, за яких відбувалося спілкування в обох діалогах.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Оголошення епіграфа уроку

Найвище щастя і радість людська — спілкування з людьми.

В. Сухомлинський

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Творче спостереження над мовним матеріалом

    Виразно прочитати діалог. З'ясувати його вид (побутовий, діловий, навчальний чи художній), де і між ким відбувається розмова. Проаналізувати розділові знаки в діалозі.

Дивиться маленьке звірятко на величезного звіра — на теля, саме примружилося і сидить собі тихо-тихо.

— Хто ти такий? — питає телятко.

— Я стара кролиця,— відповідає маленьке звірятко.

— Невже ти — стара кролиця? — дивується телятко. — Значить, у тебе й дітки є?

— Є в мене маленькі дітки — кроленята. А ти хто такий?

— Я — маленьке телятко,— відповідає телятко. — Я тільки що народилось.

— Невже ти тільки що народилось? — дивується стара кролиця. — Дивно: ще маленьке, а вже таке велике...

— А ти вже стара мати, а така маленька! — ще більше дивується телятко. — Невже все на світі таке дивне? (В. Сухомлинський).

     Переказати діалог з пам'яті за особами, дотримуючись його структури, мовних засобів і логічності викладу.

Робота з теоретичним матеріалом (його колективне опрацювання із відповідним коментарем учителя)

    Спілкування людей може відбуватися у формі монологу (говорить тільки один, а інший слухає) і діалогу (мовець і слухач міняються ролями).

Монолог — це висловлювання однієї особи, розраховане на слухача.

Діалог — це розмова, яка відбувається між двома особами, кожна з яких виступає і мовцем, і слухачем.

Залежно від стилю мовлення діалоги бувають побутові, ділові, художні і навчальні. Побутовий діалог використовується у повсякденному спілкуванні у невимушеній обстановці. Діловий діалог (ділова розмова) застосовується в офіційно-діловому стилі. Навчальний діалог визначається як форма спілкування між учителем і учнем або між учнями

Невід'ємними компонентами діалогу є міміка і жести.

Висловлювання кожного мовця називається реплікою. Репліки співрозмовників, чергуючись, висвітлюють певну тему. Вони можуть містити повідомлення, запитання, спонукання до повідомлення чи відповіді на поставлене запитання.

Кожна репліка пишеться з нового рядка. Перед репліками ставиться тире. Якщо висловлювання супроводжується словами автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

Відтворення деформованого тексту

    Прочитати уривок з твору Василя Сухомлинського «Щастя матері».

Списати, розставляючи потрібні розділові знаки.

... Нарешті Чорнокоса мати спитала:

Ким же став твій син?

Видатним музикантом з гордістю мовила Білокоса Він користується величезним успіхом, його ім'я відоме багатьом, він має успіхи за кордоном.

А твій син ким став спитала Білокоса.

Хліборобом. Він оре землю і сіє хліб збирає урожай і знову оре землю сіє і знову збирає. У сина сім'я двоє дітей.

А, щастя тебе обминуло сказала Білокоса Твій син став,простим селянином, яких мільйони... (В. Сухомлинський).

    Які почуття викликав у вас діалог двох матерів? Визначити його тему й основну думку. Висловити власну думку щодо змісту висловлювання (у чому, на вашу думку, щастя матері?).

Творчий диктант з елементами навчального редагування

    Прочитати текст. Записати його у формі діалогу, розставивши потрібні розділові знаки. Замінити слова, що повторюються, іншими задля уникнення невиправданих повторів.

Мамо, привіт! Добрий день, Марійко! Як справи у школі? Усе гаразд, мамо. Що нового ти дізналася сьогодні на уроках, Марійко? Про дятла, мамо. А що ж саме розповідали про дятла, Марійко? Що дятел лікує дерева в лісі, називають дятла лікарем, що дятел дістає з-під кори дерев хворих комах... А де ж, Марійко, дятел живе? Мамо, дятел живе в лісі. Ну, добре. Молодець, Марійко!

    Проаналізувати ситуацію спілкування (тему й основну думку діалогу, мету й умови спілкування). Назвати учасників діалогу.

Самостійне реконструювання реплік діалогу на речення з прямою мовою

    Перебудувати репліки діалогу із попереднього завдання на речення з прямою мовою так, щоб слова автора стояли і після прямої мови, і перед нею. Накреслити схеми речень. Пояснити розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання: І

 1. Чим відрізняється монолог від діалогу?

2. Що називається діалогом?

3. Які різновиди діалогу вам відомі?

4. Яку структуру має діалог?

5. Які особливості вживання розділових знаків при діалозі?

VIII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

IX. Домашнє завдання

1. Скласти діалог про вашу майбутню професію і розіграти його з товаришем. Записати, дотримуючись правил пунктуації при діалозі.

2. Уявити себе звукорежисером: озвучити кадри до мультфільму за народною казкою «Лисичка і Журавель», дотримуючись інтонації, тембру й сили голосу головних героїв казки — Лисиці й Журавля.

3. Дібрати теоретичний матеріал з розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації» для складання діалогу.